Над селом моїм рідним вдаль летять журавлі
В небесах чисті зорі ясняться,
А в землі сплять солдати, полеглі в боях
Ті, яким назавжди вісімнадцять.
Ті, хто йшов крізь грозу по дорогах війни.
Ті, кого не лякали гармати ,
Хто на грудях не встиг поносить ордени,
Ті, кого не діждалася мати.
Хто у безвість пішов, хто у танку згорів,
Хто упав у бою серед поля,
Ті, за ким уже довгі роки на зорі
За селом гірко плаче тополя…
Немає коментарів:
Дописати коментар